Зарегистрирован: 20.03.2014 Сообщения: 2052 Откуда: Москва
Добавлено: Пт Мар 27, 2015 14:41 Заголовок сообщения:
А вот и крыса, чтобы не быть голословной)
Лепота! Неужели за два дня листья успевают пообмякнуть? У меня, мне кажется, и грунт-то за два дня не высыхает.. _________________ Я - Рина, и я - фиалкоголик. Моя страничка
Добавлено: Пт Мар 27, 2015 15:26 Заголовок сообщения:
Citrum_Nobile
Даже за сутки успевают. Правда, я их снимаю со стеллажа и ставлю на стол в комнате. По-другому никак их не упакуешь. Как говорила Лютик, иначе они хрустят, как бублики.
У меня есть три-четыре розеточки боле-мене приличные, так нет деток от них. Не знаю как быть. Те, кого планировала на эту выставку перецвели по большей части, те, кто планировался на следующую - есть которые токо начали цвести, может их выставлю. Тогда возникает вопрос - а кого же в ноябре приносить? Короче, конкретный когнитивный диссонанс.
Я тоже плакать. У меня тоже, ни вашим, ни нашим
Некоторым уже оборвала цветы, чтоб на ноябрь их попробовать снова. Лето и высокая температура дают свой отпечаток
Завтра хочу пофотографировать то, что есть.
МаргаритаЯ писал(а):
Тогда возникает вопрос - а кого же в ноябре приносить?
Обрывать перецветшим бутоны и их на следующую. Те, что уже бутоны сейчас открывают, до ноября не достоят.
МаргаритаЯ писал(а):
так нет деток от них
У меня тоже не ко всем розеткам детки есть. _________________ Если вам кажется, что я слишком много себе позволяю, возможно, вы просто слишком во многом себе отказываете.
Добавлено: Пт Май 26, 2023 9:13 Заголовок сообщения:
Коли збираєшся перевозити фіалки таксі-електричкою-поїздом-таксі, то щоб зберегти квіти, підкладаєш під них пухнасто зібгані пакетики. На кожну розетку кілька штук. На виставці обережно їх приймаєш і видихаєш, квітки не зім'яті. Після виставки привозиш додому нічогенький такий пакет з пакетиками і... кудись його кладеш. Пхаєш. Примощуєш.
При наступних зборах дістаєш і підкладаєш ці ж пакетики під наступні квіти.
Але не факт що цей пакет знайдеться. Бо в коробці з пакетами є вхід у паралельний вимір. В якому кружляє в космосі ціла галактика білих пакетів з пакетиками. І один величезний білий м'який квазар з 10 метрів тонесенької невагомої плівки, якою були накриті колись на ніч столи з квітами в Дніпрі.
І от коли у тебе на стелажі все зроблено [перший раз в житті], все полите і посаджене і бантик зав'язаний, то можна розібрати ящик з пакетами з пакетиками.
І думається в цей час тільки про те, скільки ж квітів тримали ці пакетики. На деяких є написи з датою або з назвою сорту. Я навіть пам'ятаю ті розетки! У всіх є такі розетки, які забути не можна)) Іноді нагадуєш комусь: "А пам'ятаєш оту твою ...? Яка вона була красива, я кращої цього сорту ніколи не бачила!" "Звичайно пам'ятаю, ще б пак!"
Спробуй забути, як у подружки банановий ящик не можна було накрити, бо букети на її сіянцях були вищі за коробку!
І свої я пам'ятаю. Я про них ціле кіно в пам'яті передивилася, поки пакетики сортувала. Скільки ж у мене квітів було!!
Вже дві квітки розкрилися. Новенькі, чисті, насичені, не пошкоджені ні перевезеннями, ні холодом, ні засушками чи відсутністю світла.
Як же ж квітів хочеться. _________________ https://www.facebook.com/shevchenko.tetyana
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете голосовать в опросах
FAQ
Поиск
Пользователи
Группы
Регистрация
Профиль
Войти и проверить личные сообщения
Вход
Короче, конкретный когнитивный диссонанс.